Soyez realistes, demandez l’impossible.

Будьте реалістами - вимагайте неможливого!!


Іван Васильович


- А давай на ньому попробуєм – Макс  покрутив куплений в заводських роботяг  кастет  і  показав  Толі на бомжа що розбирав сміттєві мішки коло мусорних баків.

Та за нєхуй – Толік, сплюнув під новенькі «найки» і гаркнув – Слиш, бомжара, сюда ходи!

Іван Васильович Милославський насторожився, однак вдав що не почув. Це розізлило хлопчину надміру розвинутого для своїх літ  та явного лідера цієї компашки.

Ти не чуєш, блядь?  - він підбіг до старого і почав гамлесити його куди попало. Кастет миттю розсік брову, наступний удар зніс бомжа з ніг. Друзі також  включились в процес. Тіло невміло пробувало ухилятись від трьох пар ніг  та скрутитись в клубочок, однак  врешті затихло розпластаною плямою з брудно рожевими підтьоками. Читать дальше... 


Відкрити | Коментарів: 87

UA DAY 2010.


9 листопада - це офіційний День української мови та писемності. В зв'язку з системним наступом  наступом яничар-табачників на все українське в інтернеті дане свято отримало своє продовження - UA DAY 2010. Читать дальше...


Відкрити | Коментарів: 75

Кедь ми прийшла карта


Попросили допомогти з перекладом, одразу ясно пригадав її. Одна з моїх улюблених.Пісня ще з часів Австро-угорської імперії коли рекрутів забирали служити в інші закутки імперії і життя їхнє фактично втрачало сенс.Найкращі літа в армії бігаючи в горах за повстанцями, що тебе ненавидять та на плацу в фельдфебебеля, а якщо виживеш  то на пенсію сільським жандармом

Читать дальше...


Відкрити | Коментарів: 38

Життєйське


Ночував післявчора в сестри, вона типу сидить на дієті і після 6 не їсть, Читать дальше...

 

 

 


Відкрити | Коментарів: 40

Записки рекламного агента.Частина 3.


Наш офіс-менджер Люда була добрячкою-євангелісткою, яка прагнула все робити якісно, швидко і чесно, за що її високо  цінувало начальство і платило мінімальну зарплату. Читать дальше...


Відкрити | Коментарів: 41

Записки рекламного агента. Частина 2.


Початок тут

Розкажу трохи про основних фігур нашого робочого колективу, доволі стандартного для тих часів. Власники-директори були два «рішаючих пацики» Саша і Сірожа років по 35, по чутках колишніх спортсменів-бандюків, що вчасно перекваліфікувались в бізнесменів. Один шустрий та хитрий, а другий шафоподібний і вайлуватий – ідеальний тандем. В них все було «на мазі», і типографія, і податкова і ТБ при потребі. Окрім газети в них був ще цілий ряд інших куди прибутковіших бізнесів, тому зявлялись вони доволі рідко. Газета їм була потрібна скоріше як прикриття для відмивання власних грошей та обналічки для інших, тому особливого зацікавлення в її розвитку не було. Вона й так виконувала свою роль та приносила стабільний дохід.

Читать дальше...


Відкрити | Коментарів: 33



Мітки

я у твіттері

клуб мандрівників



Зміст сторінки

ОБОЗ.ua