Перші єзуїти від самого початку присвячували себе піклуванню про бідних, хворих та пригноблених, а також навчанню людей у істинах християнської віри. Коли вони заснували новий чин, то в особливий спосіб віддали себе у розпорядження Папі, щоб він міг їх посилати туди, де Церква мала найбільш нагальні потреби. Згодом їхня діяльність поширилася на три дуже важливих в той час царини: