«Після хаосу міста, потрапляєш у мальовничий куточок правдивої України, де на кожному кроці зустрічаєш знайомих, відриваєшся під улюблені гурти, вештаєшся розглядаючи різноманітні атракції… чого ще треба для свята?»
Етнофестиваль «Підкамінь» з першого разу став найпотужнішим фолковим фестом на Західній Україні: нестримна енергія фолк-року, легенди української музики та духу на сцені і бурхливе людське море… Фантастичні краєвиди – дивишся, слухаєш і розумієш, що в тебе під ногами українська земля..
Лідер «Мертвого Півня» та культова постать львівського року Михайло Барбара стане ведучим найбільшого на Львівщині етнофестивалю «Підкамінь-2008».
Окрім ролі ведучого, Михайло Барбара з'явиться на сцені «Підкаменя» як вокаліст вже легендарного гурту «Мертвий Півень», що виступатиме у повному складі та буде закривати фестиваль. Програма «Мертвого Півня» складатиметься зі старих хітів, повністю нових пісень та несподіванок, спеціально приготованих для публіки «Підкаменя».
Окремими атракціями фестивалю будуть творчі зустрічі на майданчику від кав'ярні-книгарні «Кабінет». В «кабінетній» атмосфері відбудуться зустрічі з Михайлом Барбарою та Світланою Олешко, як з представниками «харківської тусовки» і театру «Арабески», а також зустріч з Романом Чайкою, «як з Романом Чайкою».
Програма етнофестивалю «Підкамінь-2008»
(смт.Підкамінь Бродівського району, 25-27 липня 2008 р.)
П'ятниця, 25 липня 2008 р.
Велика сцена
13.00 - 13.15
Відкриття етнофестивалю, вітальні промови священників, молитва
13.15 - 15.00
Виступи кращих творчих етноколективів Бродівщини
18.15 - 18.30
Вітальні промови організаторів, гостей та спонсорів етнофестивалю
18.30 - 24.00
Виступи гуртів
- «АтмАсфера»,
- «Тарута»,
- «Коралі»,
- «Русичі»,
- «Юркеш»
00.00 - 01.30
Дискотека
Мала сцена
15.00 - 18.00
Музична програма «Козацькі забави» (виступи кращих колективів Бродівщини)
Спортивний майданчик
13.00 - 18.00
Змагання з мініфутболу та волейболу
Алея презентацій
13.00 - 21.00
Презентації, виставки, майстер-класи різних видів декоративного та ужиткового мистецтва майстрів Бродівщини, прилеглих територій, м. Львова, Тернополя, Рівного тощо.
Храми Підкаменя
19.00 - 20.00
Вечірня в Монастирі Походження Древа Хреста Господнього Студійського Уставу (Українська Греко-Католицька Церква).
Субота, 26 липня 2008 р.
Велика сцена
13.00 - 15.00
Програма «Молодіжні гуляння» (виступи кращих етноколективів Бродівщини)
18.00 - 18.10
Вітальні промови організаторів, гостей та спонсорів етнофестивалю
18.10 - 18.40
Виступ спортивного театру Львівського державного університету фізичної культури з програмою «Українська традиція»
18.40 - 24.00
Виступи гуртів
- «Чоботи з бугая»,
- «Бурдон»,
- «Сонцекльош»,
- «Дримба ДаДзига»,
00.00 - 01.30
Дискотека
Мала сцена
15.00 - 18.00
«Музичні візитки» сільських громад Бродівщини
Спортивний майданчик
11.00 - 18.00
Спортивна програма «Козацькі забави»
Алея презентацій
13.00 - 21.00
Представлення сільських громад Бродівщини. Презентації, виставки, майстер-класи різних видів декоративного та ужиткового мистецтва майстрів Бродівщини, прилеглих територій, м. Львова, Тернополя, Рівного тощо.
Храми Підкаменя
09.00 - 10.00
Молебень до Пресвятої Богородиці біля Каплиці Юди-Тадея (Українська Греко-Католицька Церква).
10.00 - 11.30
Літургія в Монастирі Походження Древа Хреста Господнього Студійського Уставу (Українська Греко-Католицька Церква).
10.00 - 11.30
Літургія в Церкві Св. Мучениці Параскеви (Українська Автокефальна Православна Церква).
17.00 - 18.00
Молебень за здоров'я в Церкві Св. Мучениці Параскеви (Українська Автокефальна Православна Церква).
19.00 - 20.00
Вечірня в Монастирі Походження Древа Хреста Господнього Студійського Уставу (Українська Грека-Католицька Церква).
Неділя, 27 липня 2008 р.
Велика сцена
13.00 - 15.00
Виступи музичних етноколективів - гостей фестивалю
18.15 - 18.30
Вітальні промови організаторів, гостей та спонсорів етнофестивалю
18.30 - 24.00
Виступи гуртів
- Гурт мандрівних дяків «Вертеп»,
- «Дивні»,
- «Вій»,
- «Мертвий півень»
00.00 - 00.05
Святковий салют
00.05 - 01.30
Дискотека
Мала сцена
15.00 - 18.00
«Музичні візитки» сільських громад Бродівщини
Спортивний майданчик
13.00 - 18.00
Спортивна розважальна програма
Алея презентацій
13.00 - 21.00
Представлення сільських громад Бродівщини. Презентації, виставки, майстер-класи різних видів декоративного та ужиткового мистецтва майстрів Бродівщини, прилеглих територій, м. Львова, Тернополя, Рівного тощо.
Храми Підкаменя
09.00 - 11.30
Утреня та Літургія в Монастирі Походження Древа Хреста Господнього Студійського Уставу (Українська Греко-Католицька Церква).
10.00 - 11.30
Святкова Літургія в Церкві Св. Мучениці Параскеви (Українська Автокефальна Православна Церква).
10.30 - 12.00
Святкова Літургія в Церкві Пресвятої Богородиці (Українська Греко-Католицька Церква).
19.00 - 20.00
Вечірня в Монастирі Походження Древа Хреста Господнього Студійського Уставу (Українська Греко-Католицька Церква).
Також щоденно на етнофестивалі:
Поле «живої історії»
13.00 - 21.00
Презентація військового мистецтва та побуту різних епох:
- Лицарська Європа,
- Козацька Україна,
- Українська Повстанська Армія...
Майданчик СВІМ
13.00 - 18.00
Військово-спортивні атракції і змаги,
тир з базуками і гранатометами
Майданчик бойових мистецтв
13.00 - 18.00
Показові виступи майстрів українських бойових мистецтв,
Навчання дітей та молоді елементів національних бойових мистецтв.
Літературний майданчик від кв'ярні-книгарні «Кабінет»
13.00 - 21.00
Літературні читання за участю гостей етнофестивалю Юрія Іздрика, Кучерявого та інших.
Камінь та територія навколо нього
13.00 - 21.00
Заняття із скелелазання
Дитячий майданчик
13.00 - 21.00
Постійні розваги для дітей від «Baby open garden»
Читайте статтю Історія Підкаменя!
Поселення (2,5 тис. жителів) у Бродiвському районі Львівської області, в 17 км на північ від Залізців. Від Почаївської лаври – теж близько 15 км.
Назва "Підкамінь" має свою природню основу – поселення дійсно розміщене під так званим Чортовим каменем, що височить поруч з монастирською горою з найдавніших часів. Важко описати враження від Підкаменя – це дійсно потрібно просто бачити: надзвичайно мальовнича природа, дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту, вкриті лісами пагорби – і цей дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами. Місце просто енергетичне, містичне.
Існують легенди, що невідомий богатир приніс з гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. За іншими переказами, цей камінь пов‘язаний з іменем Олекси Довбуша (чесно кажучи, важко знайти на західно-українських теренах цікавий камінь, з Довбушем не пов‘язаний). Недалеко від каменю є майже не досліджені печери, теж в легендах пов‘язані з опришками та козаками. Реально ж поселення з‘явилось тут в зв‘язку з заснованим в 13 столітті домініканським монастирем. Існує версія, що його заклали ченці, яких вигнали з Києва монголи в 1234 році. Та перша задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 р. Пізніше він був спаленим татарами в 1519 р. та відбудовувався вже в 17-18 ст. Монастир мав багату бібліотеку і архів, які повністю згоріли під час Першої світової війни. На основі цього архіву історик Садок Баронч, вірменин за походженням, написав цілу низку історичних праць. Баронч народився в Станіславі в 1814 р., а поховано його в Підкамені в 1892 р. Тут він, залишивши незадовго до закінчення Львівський університет, став ченцем-домініканцем та провів більшу частину життя. Серед його праць є й записи старовинних українських народних пісень та казок.
Вознесенський костел було збудовано на монастирський території в 1612-1695 рр. Інші пам‘ятки архітектури комплексу – це келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст. та окремо зведена дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. До речі, оборонна - зверхує ряд бійниць. Все це оточене фортечними мурами з круглими баштами. Відомо, що в одній з них перебував в ув‘язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. Зараз в них ув'язнені хіба кажани, яких вечорами над горою літає безліч. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю – кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. Не знаю, не піднімалась – там все зараз замуроване, але з Почаївської лаври дзвіницю Підкам‘янського монастиря таки бачила:).
В центрі подвір‘я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою богоматері. Ця позолота – і статуї, і хреста на дзвіниці – поруч з облізлими, зруйнованими часом стінами (до речі, дивлячись на дзвіницю, важко не здивуватись: адже всі скульптури на ній лишились майже неушкодженими – лише одному з святих не вистачає голови - а в той же час, сам фасад, здається, постраждав від якогось обстрілу – на ньому багато слідів влучень куль) - творить дивний коктейль вражень.
Відомо, що в монастирі 1727 р. мала місце коронація Богоматері, для чого інтер‘єр костелу було прикрашено розписами та різьбою. Крім цього, для створення парадної атмосфери, було використано військові прапори та 56 гармат. Під час святкування було проголошено 20 філософських та теологічних промов, 4169 мес відслужено, згоріло 28 000 лампад та свічок. Оце масштаби святкування! Так як всі прочани не змогли поміститися у соборі, святкування відбувалося на сусідньому пагорбі.
Вишуканий купол дзвіниці створив архітектор Павел Гіжицький (купол горів 1916 р.), розписи стін виконав Шимон Чехович. Інтер‘єр костелу славився своїм багатством. В побудові оборонних стін навколо храму брав участь відомий військовий інженер Христіан Дальке.
По дорозі від монастиря до каменю стоїть барокова капличка Параскеви П‘ятниці (див. на фото) 1739-1741 рр. (архітектори А. Кастеллі і Ф. Каппоні), яка завдяки величеньким розмірам слугує зараз за церкву.
Отже запрошую всіх, я буду там суботу зранку.
