Прокуратура Львівської області підтримала державне обвинувачення у кримінальній справі, порушеній стосовно О.Тимчишин за скоєння злочинів, передбачених ст..ст.191 ч.1; 366 ч.2; 364 ч.2; 231; 200 ч.2 КК України. Під час досудового слідства було з’ясовано, що засуджена, працюючи на посадах головного економіста операційного відділу приватних клієнтів ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк", головного економіста відділу міжнародних розрахунків і валютного контролю цього ж банку, на посаді завідуючого сектору ВІП клієнтів ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк" та на посаді начальника Галицького відділення ЛОФ АКБ "Укрсоцбанк", зловживаючи службовим становищем, привласнила чуже майно на понад 4 млн 480 тис.грн. Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі прокуратури Львівської області.
Отже щодо культпрограми на бардак-фесті. Щоб вселити в рабів інтернету почуття азарту під час вашого приїзду ви витягнете таблетку стрічку, колір якої і визначить за яку з команд (а їх буде декілька) ви будете займатися всяким безобразієм. Під час кожного конкурсу або змагання команду представлятиме рівна кількість учасників . Бали набрані представниками команди сумуватимуться і в результаті хтось отримає титул бардакерів-2009, заздрі погляди суперників та купу призів)).Розкривати всі карти не буду але коротенько скажу, Отже що планується помимо міні-баркемпу : футбол/волейбол, перегонки на лодках, конкурс коктейлів( алкогольних і не дуже) інгредієнти берем з собою), конкурс закусок – щоб жюрі не ушло в космос після конкурсу коктейлів)), перетягування каната, бліц-турнір «Що?Де?Коли?», БОДІ-АРТ, конкурс на найшвидше випивання пива, ввечері конкурс танцю – а музичка буде уххх, битва тостерів та парні конкурси, які поки секрет, МАФІЯ, вибори королеви Бардака та ще купа всього. Ваші ідеї, все що прийде в голову що ще потрібно добавити пишемо в коментарях.Бардак фореве!)
ПС: Під час Бардак-фесту буде відбуватися збір книжок та ігрошок для дітей з інтернату за принципу кожен по одному і подарунків цілий мішок)) Пізніше Ірен та Зоя передадуть все зібране дітям від імені всіх блоггерів.
На моніторі купа жовтих липучих стікерів з подіями, номерами телефонів та безликими назвами людей, на столі розкритий щоденник з купою запланованих справ, три телефони які дзвонять усі нараз, недопита кава на поличці, в навушниках "Кукринікси"..
Не подумайте шо " с утра не випил - день пропал". Тост тре весільний. Ібо в суботу гранд-пянка - весілля кращого друга. Так що поможіть добрим словом хто шо знає
Почитав розмову Вумен та Зброда і і стало цікаво. Яким має має бути для вас близький до ідеалу мужик( в ідеали я не вірю)), при чому не шаблоний мачо з глянцевого журналу а в звичайному житті.
Питання підступне і провокаційне)). За моїм задумом там має бути відкремлена від решти цивілізації територія( тобто ніяких харящих сусідів та міліції)) річка, озеро або море короче водойма що можна було романтично погандольєрити з симпатишними особями прекрасної статті)) Танцмайданчик з диско 80-х, Руки вверх і брейкденсом (короче музика має бути різна а не суцільна електронка. Боді-арт, багаття, гітара, "мафія", битва тостерів, стрибки в мішках, дівчата в гразюці))що ще?
Вже звично одягаєм костюми а-ля «мисливці за привидами», жартуєм що стаєм санітарами підземель. Маршрут в нас сьогодні незвичний і цікавий, Костя знайшов новий розбитий вхід.В кінці 1950 рр коли у місті ледь не було скоєно замах на Нікітушку Хрущова - і закладена в районі вулиці Городоцької вибухівка не завалила велику частину львівського андеграунду, тоді було замуровано більшість входів в підземелля і розмурувати їх під силу хіба групі людей з відповідним спорядженням, а тут хід був лише злегка привалений кількома брилами.Акуратно заходимо в підвал, тут доволі сухо, на відміну від попередніх. Просвічуючи кожен метр йдемо вперед, помічаю дві гільзи, показую Кості. Той підбирає нюхає – каже що їм років 50, тай калібр 6,35, в нас таких давно не випускають. Заспокоєнні йдемо далі, раптом Костя каже – Замри. Зависаю з піднятою ногою, відчуваю як калатає серце,- під тьмяним світлом ліхтаря за сантиметрів 20 від ноги висить ефка на дроті. Мимоволі згадую давно вбиту на уроці ДПЮ інформацію що радіус пораження цієї штуки – 200 метрів і і тут біжи не біжи , до останього повороту метрів 20, час до вибуху – 3-4 секунди, не факт що встигнеш. Костя нахиляється і починає чаклувати над нею.
- Присвіти туди далі – десь тут мала б бути чека. Чеку справді знаходимо за сантиметрів 20 під стіною, Костя поволі вставляє і загинає вусики. От і буде дяді Міші (дільничному) свіжа галочка для місячника здачі зброї – сміється Костя – Висадився? – А то, - відповідаю – Граната така хрень шо не вгадаєш може розірвати на шматки за метрів 30 а можеш залишитися цілим за метр від неї, тут вже кому як фартане. – повчально каже Костя.
- Ти мені краще скажи якого хира вона тут робить? - перебиваю я його
- Та хто його зна мо партизанили тут ще під час війни, а мо хтось з бандюків чи чорних археологівтут бігав від когось. Хоча ставили на совість. На сьогодні вражень вистачить, повертаємся назад.
Хороше місто Запоріжжя, і люди тут хороші. Акція«Тарас Бульба в Запоріжжі», яку зорганізували http://sharetravel.com.ua, запорізьке Географічне товариствоза підтримки фонду « Патріот Запоріжжя» однозначно вдалась. Блоггери та журналісти з різних куточків України від Сімферополя до Львовазібрались разом щоб місці виникнення Січі проникнутись духом запорізького козацтва та обмінятись думками після перегляду фільму. І організаторам уце вдалось на славу. Музей запорізького козацтва, історико-культурний комплекс «Запорізька Січ» та звичайно ж кінний козацький театр дійсно дали масу позитивних вражень. Козацька джигітовка – супер. А от сам фільм не зовсім виправдав сподівання попри доволі пристойний на пострадянських просторах бюджет.
Українська мова тут була б значно органічнішою. Переклад в субтитрах польської мови – притому що я її теж знаю не перфектно заставляє серйозно задуматися над фаховим рівнем таких горе-перекладачів. Батальні сцени на порядок гірші навіть у порівнянні з польським «Огнєм і мечем». Ну а найбільше дивує та смішить відверта проросійська пропаганда. Я звичайно розумію шо хто платить той і замовляє музику алеж не в таких кількостях – передсмертні слова кожного з казаків про руськую землю та щей про царя
(Привед медвед) виглядають комічно, а фраза « пращайтє таваріщ» на тлі пафосного моменту загибелі казака добила остаточно. Вердикт фільму – тверда троячка.
А от після фільму події розвивались цікавіше – прогулянка вечірнім містом, нічний клуб, дружні співи з луганчанамигалицьких пісень, розпиття коньяку на березі Дніпра, футболісти«Шахтаря» в холлі нашого готелю зранку – рамантіка)) А потім прощання та знову на поїзд ітисяча кілометрів дороги)
Одна з численних спроб показати життя справжніх американських копів без прикрас Наш герой– крейзанутий Том Ладлоу (Рівз) хлепче антистресну водяру і має для цього всі причини..
Уявіть собі таку ситуацію. Президентські вибори, другий тур. Криза триває, невиплата зарплат, інфляція, соціальні бунти загрожують перерости в масові погроми. Країна знову поділена на "своїх" і чужих". Факти фальсифікацій з боку кожної сторони широко відомі в суспільстві, кожна з сторін демонізує протилежну. В неділю ввечері після закриття виборчих дільниць обидві сторони оголошують про свою перемогу. І "незалежні" екзит-поли її підтверджують "незаперечними" фактами. Що буде далі і що тоді робитиметиме ви?
В моїй колекції появилися корочки про ВО № 2, і що радує за деки я не заплатив ні копійки ну крім збору на води-газети))при неофіційній ціні 150 ойро/кожен при тому шо платила більшість (знову таки за непітвердженими даними) Добре бути розгільдяєм))
Жаль що не склалось із запланованим на завтра але то надолужиться на наступному тижні)
На дворі +30, а тут доволі прохолодно, одягаєм костюми хімзахисту, зверху яскраво кислотні жилети працівників комунальних підприємств, гумові чоботи, берем по 3 ліхтарі – один на голову, один – великий і тяжкий в руку і один про всяк випадок в кишеню, на голову також берем будівельні каски- виглядаєм як герої старезного мультику «мисливці за привидами» тіки бластерів бракує), зате є фляга з коньяком у внутрішній кишені))
Так мені вже везе в життю що більшість моїх знайомих і друзів люди неординарні та цікаві, про одного з них мова піде нижче.
Кості близько 30-ти, середнього росту, колишній сержант ДШБ, колишній ультраправий. Наша дружба розпочалась коли ми спільно скуштували гуми київських міліціонерів під час акції «Україна без Кучми»).Після того ми разом провели ще не одну акцію під час виборів, об’їздили половину України, випили не одне відро горілки та вибралисьз купи веселих их ситуацій. Проте в 2006 Костя повністю розчарувався в націоналізмі, Ющенку та політиці взагалі а також люто зненавидів німців, Євросоюз та буржуїв як клас, по тій причині шо його зазноба поїхала на навчання в ЄС і там вискочила заміж за якогось товстозадого бюргера. Костя пішов в запой на декілька місяців мотивуючи це безглуздістю життя і всі спроби відтягнути його від боротьби з зеленим змієм були марними. Одного разу звично повертаючись в дим п’яний додому він побачив як пара дебелих молодиків тягне дівчину в машину. Вроджене загострене відчуття справедливості підсилене алкоголем заставило Костю втрутитися в ситуацію. В результаті він отримав розбиту голову та порізану ногу проте дівчину таки відвоював. Після цього Костя віднайшов сенс життя і кинув пити. Через 3 місяці вони одружились, а ще через 10 місяців появилась «татова доця»)).І тут Костя знову видає несподіваний номер - залишає роботу на фірмі та влаштовується працівником комунального підприємства, ЖЕКу простіше кажучи. Логіка проявилась через деякий час коли він отримав службову квартиру, нехай однокімнатну і в страшному стані зате окремо)).Також він купляє в сусіда-пенсіонера стареньку копійку і за декілька місяців скрупульозного ремонту робить з неї «ляльку», інакше не скажеш. Короче повністю перетворився в порядного, занудного сім’янина)).
Телефонує кілька місяців тому – зайду хочу щоб ти глянув на одну хрінь. Окей. Приходить, показує жменю потертих шелягів. Ну ці хіба на вагу сміюсь) і тут він витягує пістоля 17 ст в досить непоганому стані – А це? – А це вже потягне на штук 5 мінімум.- От антиквар – сука -1000 більше він не вартує – перекривлює невідомого скупщика старовини. – В кожного свій бізнес - сміюся я. - А де взяв-то? Костя спочатку морозиться, а потім признається що по роботі доводиться відкачувати та відчищати підвали, в одному з них він і знайшов це добро. – Там купа переходів, от досліджую помаленьку, хочеш підемо разом на наступні вихідні. Звісно що я погоджуюсь і ми домовляємся зустрітись на наступний тиждень.
Йо-хоууу, залишилось сьогодні пережити корпоративний бал-маскарад і уйо на лижі , на яких я правда ніфіга не вмію кататися, зато компанія хороша буде)) Всіх з Наступаючим дорогі мої блоггери!))
Коментарів: 20
forko в друзья
